Кльоц, цльоц… вечір в медійному просторі, кава на журнальному столику , пульт слухняно перемикає канали.
З кінця 90-х ефір переповнений різноманітними шоу, які продають нам емоції, бруді інтриги, змагання за когось чи щось… Реаліті - шоу, зіркові-шоу, шоу-зірок і жебраків, пошуки талантів і бездарів, фрік-шоу, шоу для шоу та багато іншого мотлоху.
А що ж тепер, а тепер кожен канал, який себе хоч трохи поважає має обов’язково мати в арсеналі хоч якесь маленьке миршаве танцювальне, акторське, співоче, політичне чи ще якесь клоун- шоу, інакше… «крокодил не ловится, не растет кокос»!!!
Так, звичайно, є якісні медійні продукти, їхня поверхня відполірована часом і успіхом в інших країнах. Намейкаплене шоу манить продюсерів легкими грошима і славою. Все воно гарно і красиво, але купують тільки те, що буде працювати, причому ключове слово КУПУЮТЬ. Навіщо видумувати колесо, коли десь там, за океаном, є те, що вже працює і дає бабло. Ми робимо проекцію чужих культур, звичаїв, забав і проектуємо на наше суспільство, а потім дивуємось чого нація перетворюється на інертне м"ясо і не маємо власних ідей.
Зараз ці шоу, це тільки верхівка айсбергу і вони мають навіть позитивний ефект: повірити в себе, бути активним, наполегливим, спортивним, розвиватися, але це буде не довго. Ще пару років і вони себе перетравлять, а далі… а далі прийдуть нові чудові Західні клони: про «Дівчат з вулиці» чи «Як правильно виховати сина пі.. геєм» .
Занадто жваво кинулись виконувати першу частину настанови Шевченка… чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь … Чуже у нас шанують, про своє не думають, а шкода.
В 90-х були ж великі і цікаві фестивалі власного виробництва, які також шукали талановиту молодь і мали популярність. Забули, закинули, нащо сушити голову і розвивати їх коли є вже готове…ех.
Наш медійний брат іздох на марафонській відстані творчості, ще не почавши бігти, і ніби - то треба запинати його ногами за те, що жере чужі думки і не плодить свої, але нога не піднімається…. медіа просто слідують вподобанням натовпу, а це замкнуте коло.
Потрібно змазати шестерні творчості, зиркати час від часу на чуже і робити своє!
P.S: А натовп на вулиці все скандував –«Крові, крові, крові».
Коментарі залишайте тут.